Технологія паяння
Отже, паяльник ви залудили і підготували до паяння. Тепер потрібно підготувати деталі, які ви будете спаювати між собою. В першу чергу деталі необхідно очистити від забруднень та обезжирити. Для цього підійдуть різного роду очисники на основі ізопропилового спирту або розчинники. Якщо на деталях є сліди корозії, то їх теж необхідно усунути – залежно від характеру поверхні це можна зробити механічним способом або за допомогою спеціальної хімії.
До паяння можна братися лише після очищення поверхонь. Деталі необхідно надійно зафіксувати таким чином, щоб вони були нерухомими в процесі паяння. Для цього можна використати ту ж саму «третю руку». На поверхні, які будуть між собою спаюватись, потрібно нанести флюс. Багато його не потрібно давати – головне повністю покрити поверхні паяння. Беремо припій і… тут можливі два варіанти паяння:
- нанесення припою на жало паяльника і перенесення його в зону паяння;
- нанесення припою безпосередньо в зону паяння.
При нанесенні припою паяльником необхідно невелику кількість припою розплавити на кінчику жала. Після цього жалом притискаємо деталі в зоні паяння. В процесі паяння флюс буде випаровуватись, його залишки можна змивати або залишити – все залежить від того, який ви флюс використовуєте. Цей метод підходить для паяння дрібних деталей.
Нанесення припою
При паянні другим способом – нанесенням припою безпосередньо в зону паяння – потрібно паяльником прогріти деталі до температури паяння і відразу після цього подати в зону паяння припій. Розплавляючись, припій заповнить простір між деталями пайки і забезпечить надійне з'єднання. Таким способом, як правило, паяють масивні деталі та радіоелектронні компоненти на платах.
Робота з платою
В процесі паяння як першим, так і другим способом важливо правильно підібрати температуру паяльника, оскільки від цього напряму буде залежати якість паяння. Припій в розплавленому вигляді повинен мати стан близький до рідкого. Напевне, всі пам'ятають фрагмент з фільму «Термінатор 2: Судний день» на металургійному заводі, коли рідкий термінатор T-1000 відновився з нагрітих шматочків. Згадали? Так ось – консистенція припою має бути такою як ось ці нагріті шматочки :)
Основні ознаки того, що температура паяльника недостатня:
- Припій після остигання стає матовим.
- Припій погано розтікається по поверхні.
- Припій після остигання має зернисту структуру.
- Погано припаяно
Внаслідок цього ви отримаєте так зване холодне паяння. Паяння надмірно розігрітим паяльником теж ні до чого доброго не призведе – припій дуже швидко окислюватиметься і погано лудитиметься. Як у першому, так і в другому випадку ви отримаєте в кінцевому результаті з'єднання деталей, яке матиме погану механічну міцність і з часом просто зруйнується.
Як правило, температура паяльника підбирається індивідуально для кожного типу паяння. Разом з цим, для більшості типів паяння припоями ПОС-60 ідеальною є температура 240-300°C – починати необхідно від найменшого значення і поступово збільшувати за необхідності. При правильно підібраній температурі в кінцевому результаті у вас має бути блискуче з'єднання.
Добре припаяно
Припою не повинно бути занадто багато, але разом з цим його має бути достатньо для рівномірного заповнення простору між деталями. І найголовніше - не тримайте довго паяльник в зоні паяння. Для того, щоб припій розплавився і заповнив простір між деталями достатньо 3-4 секунд.
Отже, основні ази паяння ми з вами розглянули, а тепер пройдемся по найбільш поширеним застосуванням паяння в повсякденному житті.
Паяння проводів
З паянням проводів доводиться стикатися найчастіше. Це може бути паяння проводів електромережі вашого будинку, паяння проводів в авто, паяння проводів навушників (паяння проводів навушників розглянемо детально трохи пізніше) тощо. В результаті вдається отримати міцне, надійне з'єднання. Розглянемо поетапно процес паяння проводів:
Кінці проводів, які будете з'єднувати, торцюємо рівно кусачками та знімаємо шар ізоляції довжиною 3-4 см.
За необхідності очищуємо проводи в зоні паяння від наявних забруднень та знежирюємо їх.
З'єднуємо проводи між собою за допомогою скручування. Існує декілька варіантів скручування, найбільш поширеним є просте послідовне скручування. В розподільчих коробках електромереж, як правило, використовується паралельне.
- Послідовне скручування
- Паралельне скручування
- Паралельне скручування
- Послідовне скручування
Покриваємо з'єднання проводів флюсом та починаємо наносити на нього припій. В процесі паяння провід необхідно поступово прокручувати для того, щоб припій ліг рівномірним шаром та заповнив всі порожнини між проводами. Важливий момент – потрібно правильно підбирати флюс залежно від матеріалу проводів. Якщо для паяння мідних проводів підходить навіть звичайна каніфоль, то для паяння алюмінієвих потрібно використовувати тільки активний флюс.
Після того як припій охолоне, місце з'єднання заізольовуємо ізострічкою або термоусаджувальною трубкою.
Таку методику доцільно використовувати для паяння електричних проводів. Якщо є задача припаяти провід до якоїсь поверхні, наприклад до контактів на платі, то попередньо кінчики проводів необхідно залудити.
Залуджені кінчики проводів
Для цього з проводу так само знімаємо ізоляцію та знежирюємо. Після цього покриваємо його флюсом та наносимо припій. Також потрібно залудити поверхню, до якої припаюватиметься провід. Надалі процес паяння буде легким та швидким, а саме з'єднання – якісним та міцним.
Як паяти проводи навушників?
Напевно в кожного з нас в шухляді є купа старих поламаних навушників. Якщо ви вже вирішили навчитись паяти, гріх не спробувати відремонтувати хоча б одну пару.
Обрив проводу – це найпоширеніша причина виходу з ладу навушників. Здавалося б, достатньо просто виявити місце обриву та перепаяти проводи. Але не все так просто. В процесі паяння проводів навушників доводиться стикатись з проблемою залудження проводів. Проводи навушників мають лакове покриття, до якого припій ну просто ніяк не хоче приставати. Тому в першу чергу його потрібно делікатно позбутись. Для цього існує декілька методів:
Механічний: за допомогою скальпеля або канцелярського ножа акуратно зчищаємо шар лакової ізоляції. При цьому лезо тримаємо перпендикулярно до проводу.
За допомогою вогню: випалювання шару лакової ізоляції запальничкою (не рекомендуємо).
З використанням активних флюсів: найкращий та найоптимальніший метод. Достатньо просто покрити кінчики проводів активним флюсом та залудити їх паяльником. Лудити такі проводи краще на шматку деревини, рухи паяльником мають бути такими, ніби ви втираєте припій в провід.
Паяння радіокомпонентів на плату
Як паяти проводи ви вже знаєте, тому переходимо до більш складного – паяння радіокомпонентів на платах. Хтось стикався з цим давно в школі на радіогуртках, для когось це буде новий експіріенс. Розглянемо (а для когось нагадаємо) нюанси паяння різного типу радіокомпонентів.
Паяння резисторів, конденсаторів та діодів з виводами
Технологія паяння та випаювання такого типу радіоелементів не є складною, але потребує злагодженої роботи паяльником з використанням допоміжного ручного інструменту. Радіоелементи такого типу як правило мають тільки два виводи, тому при випаюванні необхідно по черзі прогрівати паяльником припій на кожному з виводів і помалу витягувати елемент з посадочного місця.
Паяння радіокомпонентів на плату
Після того як елемент випаяний потрібно звільнити отвори на платі від залишків припою. Це можна зробити за допомогою паяльника та тонкого гострого інструменту, наприклад, за допомогою звичайної зубочистки.
Паяння нового елемента на плату відбувається наступним чином:
Наносимо флюс на отвори на платі.
Вставляємо виводи нового елемента в отвори і пропаюємо їх паяльником.
Якщо виводи (ніжки) елемента задовгі та занадто виступають з плати, обрізаємо їх кусачками.
Змиваємо за необхідності залишки флюсу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий